Весела вдова Франца Легара - путівник по опері та Зміст

Онлайн гід по опері “Весела вдова”

“Весела вдова” стала п’ятою оперетою Франца Легара і її успіх перевершив все, що коли-небудь існувало в цьому жанрі. За життя Франца Легара твір був виконаний 300 000 разів по всьому світу і досі залишається однією з найпопулярніших оперет.

Огляд та швидкий доступ

Зміст

Синопсис

Акт I

Акт II

“Акт ІІІ”

Рекомендація щодо запису

Основні моменти

Ich bin eine anständige Frau

O Vaterland…da geh ich zu Maxim

“Нехай залишиться одна Вілья”

“Там, у маленькому павільйоні”

Lippen schweigen

Synopsis

Кодекс золотої оперети

“Веселою вдовою” Легар започаткував добу “срібної оперети”, яка базувалася на досягненнях “золотої оперети”.

Винахідником оперети п’ятдесятьма роками раніше був, безперечно, Жак Оффенбах, який у віці 14 років розпочав своє навчання в консерваторії в Парижі в родині вихідців з німецького Кельна. У 1855 році він відкрив власний театр, а через три роки написав “матір усіх оперет” – “Орфей у підземному царстві”. Твір швидко став популярним у всій Європі, і Віденський театр замовив Францу фон Суппе австрійську оперету, яку він викупив у 1860 році під назвою “Пенсіонерка”. Решта – історія, почалася епоха Йоганна Штрауса і Ко, яка стала золотим віком. Ця епоха закінчилася в Парижі вже в 1880 році зі смертю Оффенбаха та у Відні зі смертю Мільокера, Штрауса і фон Суппе в 1899 і 1895 роках відповідно.

Залишився лише рецепт успіху цього стилю. Код оперети, який засвоїв Легар, складався з елементів віденської та паризької оперети:

легковажність, сатира і вища нісенітниця
швидкі, музичні номери на кшталт галопу, канкану
різноманітне використання танцювальних ритмів, у Відні особливо вальсу
прості, ефективні гармонії, в основному мажорні
Музичний місцевий колорит
Симпатичні приклади для наслідування
Романтичні історії кохання
Хеппі-енд

Нерівна генеза “Веселої вдови”

У 1901 році угорський режисер Вільгельм Карцкаг орендував Театр ан дер Відень, щоб зробити його центром нової віденської оперети. Свій перший значний успіх Легар відсвяткував там у 1902 році з “Віденською фрау”. Для сезону 1905/06 років Віктор Леон і Лео Штейн написали лібрето “Весела вдова”, але не були задоволені музикою замовленого композитора і запропонували замовлення Легару, який погодився і взявся за роботу. Оскільки оперета провалилася, Каржаг неодмінно хотів поставити “Веселу вдову”. Він організував виконання музики в квартирі Легара. Вражений твором Легара, він, як кажуть, виголосив знамениту фразу: “Das is ka musik!” (“Це не музика!”). (Але Штейн і Леон змогли переконати його в протилежному, і твір був поставлений з успіхом. Весь сценічний матеріал був зібраний з існуючих постановок, а музикантам було дано лише кілька генеральних репетицій. Незважаючи на велику кількість імпровізацій, прем’єра пройшла вже задовільно і, на подив Карзкага, глядачі з самого початку схвально сприйняли її, і оперета швидко стала касовим хітом.

І вже за кілька днів оперета стала касовим хітом;

Лібрето – на початку була вкрадена історія

Два лібретисти взяли історію з “Посольського аташе” Мейлака, але відчужили її рівно настільки, щоб уникнути виплати роялті, що згодом призвело до судового позову. Вони безцеремонно перенесли місце розташування ділянки з Німеччини до Чорногорії. Але вони не очікували, що втрутиться влада, адже за рішенням суду їм було заборонено глузувати з Чорногорії – країни, що належить до Австрійської імперської королівської багатонаціональної держави. Леон і Штейн тепер пожартували над цим і назвали опереткову державу “Понтеведро”. Посла тепер звали “Зета” (на честь найбільшої річки Чорногорії), виконавця головної ролі – Данило (на честь наслідного принца Чорногорії), а фактотум Нігус охрестили на честь чорногорського королівського роду Петровичів-Негошів. Перелік далеко не повний і кожен слухач знав тоді, про яку країну йдеться.

І це ще не повний перелік, і кожен слухач знав, про яку країну йдеться;

Геніальна суміш віденської та паризької оперети

Легар народився у Словенії, дитинство провів в Угорщині та Чехії. Його професійні роки як військового капельмейстера привели його до всіх країн Австро-Угорської багатонаціональної держави і він був дуже добре знайомий з музичною культурою цих країн. У “Веселій вдові” він використав багато стилістичних прийомів цих східноєвропейських країн, таких як віленська пісня, коломийські танці, вальси тощо.

Звичайно, він також був знайомий з музикою Оффенбаха. Те, що він зараз зробив разом з лібретистами, було просто геніальним. У цій опереті він змінював стиль від твору до твору. За музикою Оффенбаха (наприклад, “Da geh ich zu Maxim”, “dummer Reitersmann”, п’єса Grisette тощо) слідувала п’єса з к. і к. забарвленням, за якою знову слідувала паризька п’єса. Таке змішання стилів проходить через всю оперу і вносить різноманітність і колорит у виставу.

Крім того, музичні фрагменти короткі. Навіть мелодії, що запам’ятовуються, лише зрідка повторюються, так що слухач з кожним номером думає: “Як шкода, що це вже закінчилося”.

І це не просто слова, а справжня музика;

ПОМЕРТИ ЛЮСТIGE З АКТОМ I

Синопсис: У посольстві Понтеведріна в Парижі. Господар вітає своїх гостей, вони святкують день народження государя.

Барон Зета відкриває бал святковою мазуркою

Verehrteste Damen und Herren – Karajan

Валенсьєн і Руссільйон – неможливе кохання

Синопсис: Валенсьєна, дружина посла, фліртує з Камілем де Русільйоном, який вже деякий час кохає її. Але Валенсьєна чинить опір залицянням Русільйона. Він пише на віялі Валенсьєни: “Я кохаю тебе”.

Ich bin eine anständige Frau – Gfrerer / Beczala

Вдова століття

Синопсис: Всі чекають на Ганну. Главари. Нещодавно помер її літній чоловік, і вона – спадкоємиця мільйонних статків. Перед послом стоїть завдання забезпечити, щоб вона вийшла заміж за чоловіка з Понтеведріно, щоб мільйони залишилися в країні. Його план полягає в тому, щоб одружити на ній секретаря посла графа Даниловича. Слуга Ньєгус зміг розшукати його в нічному клубі “Chez Maxim”, і він незабаром прибуде до Палацу. І ось з’являється Ханна Главари в супроводі цілого рою паризьких чоловіків, які полюють за спадкоємицею.

Елізабет Шварцкопф називали “вдовою століття”. Її вдова була ідеальним оперним голосом в опереті, поєднуючи в собі комедійність фатальної жінки з музикальністю артистки.

Bitte meine Herren – Schwarzkopf

Синопсис: Главарі запрошує всіх до себе додому на завтрашній вечір. Вона збирається влаштувати справжнє понтеведрінське свято. Зі змішаними почуттями вона чує, що граф Данилович також присутній на вечірці. У них спільне минуле. І ось з’являється граф, він злегка напідпитку.

O Vaterland – один із незабутніх фрагментів з цієї опери, який дихає духом fin de siècle і приспів якого став мелодією, що запам’ятовується.

O Vaterland…da geh ich zu Maxim – Gardiner/Skohus

Ганна і Данило – як кіт і миша

Синопсис: Негус розповідає йому, що Главари тут і що вона успадкувала мільйони. Граф зітхає, коли чує її ім’я. Він рідко проводить час в офісі, але насолоджується нічним життям Парижа. Він вирішує трохи подрімати на дивані. У сусідній кімнаті Русільйон продовжує випробовувати долю у Валенсьєна.

У цій опері 2 пари знаходяться в центрі уваги. У той час як пара Главари/Данилович виконує комедійну частину, пара Валенсьєн/Русільйон утворює серйозну частину. Легар вкладає в їхні горлянки красиві, легкі мелодії. “Zauber der Häuslichkeit” – один з таких чарівних моментів.

Zauber der Häuslichkeit – Rothenberger

Синопсис: Главарі хоче усамітнитися на хвилинку і збіг обставин дозволяє їй зустріти Даниловича, який лежить на дивані. Не минає й хвилини, як вони сваряться. Колись вони збиралися одружитися, але для графської сім’ї її сільське і міщанське походження виявилося недостатньо гарним. Рани все ще свіжі. Коли граф каже, що вона не може вразити його своїми мільйонами, вона виходить з кімнати, пирхнувши. Тепер барон нарешті знаходить Данила і просить його одружитися з Главари з державних міркувань. Данилович категорично відмовляється. Із зали лунає танцювальна музика. Це дамський вибір. Кожна хоче потанцювати з Главарі.

Damenwahl – Studer/Gardiner

Синопсис: Коли Главари хочуть вибрати кавалера, з’являється Данилович з танцівницями з кабаре, які беруть всіх кавалерів на руки. Він переможно дивиться на неї.

Роль Даниловича написана для баритона, але іноді її співали тенори. У цій сцені балу ми чуємо тенора Миколу Гедду.

O kommet ihr Ballsirenen – Gedda

Синопсис: У Валенсієни теж є план: вона хоче поставити в пару Руссільйона з Главарі і штовхає його на танець з Ганною. Але Ганна йде до Данила і запрошує його на танець. У нього на думці нова хитрість. Він володіє танцем і виставляє його на аукціон за 10 000 франків на благодійність. Всі обурені і відмовляються, тільки Данилович посміхається. На сцену виходить Русільйон, але Валенсьєн тепер ревнує і забороняє. Тепер вже і Данилович готовий танцювати. Главарі сердиться, але Данило хапає її і вони танцюють польку.

ПОМЕРТИ ЛЮСТIGE З АКТОМ II

Синопсис: Наступного дня в саду палацу Ганни Главари. Гості насолоджуються понтеведрінською музикою і танцями.

Віля – мрійлива народна пісня про кохання мисливця до феї. Цією піснею Ганна хоче причарувати Данила.

Диригентом наступного запису став Роберт Штольц, який сам був відомим оперетковим композитором. В результаті вийшла розкішна і душевна музика, красиві рубаті і дихаючий супровід Віденського філармонічного оркестру. Штольц був блискучим інтерпретатором цього твору, він мав нахабство стверджувати, що був диригентом прем’єри цієї опери, що явно не відповідає дійсності.

Фантастичну Вілью співає Хільде Гюден.

І, звісно ж, це неправда;

Es lebt eine Vilja – Güden/Stolz

Інтерпретація Шварцкопфа також зачаровує, тужливий шепіт п’янить слухача.

Es lebt eine Vilja – Schwarzkopf

Емансипація та кліше

Конспект: Граф Данило також приєднався. Ганна дражнить його піснею вершника.

Сьогодні Ганнусю назвали б сучасною жінкою. На момент світової прем’єри таке амплуа викликало фурор. Натомість Валенсієнна – її протилежність, вона більше відповідає традиційній, консервативній рольовій моделі.

Медель…думер Рейтерсманн – Шварцкопф

Синопсис: Данило знайшов таємничу шанувальницю і всі філософствують над тим, як поводитися з жінками, які зраджують чоловікові.

Das Studium der Weiber ist schwer – NN

Лід між Данилом і Ганною починає скресати

Синопсис: Ганна і Данило стикаються один з одним. Ганна фліртує з ним, але спочатку Данило холодний і стриманий, але потім танцює з нею коло, понтеведринський танець.

Коло

Синопсис: Барон Зета хоче обговорити з Данилом і його кабінетом наступні кроки у справі Главари і призначає зустріч в павільйоні. Зустрічаються Валенсьєн і Русільйон. За її наполяганням Руссільйон хоче освідчитися Ганні Главарі. Руссільйон співає останню пісню про кохання для Валенсьєна.

Wie eine Rosenknospe – Bezcala

Синопсис: Рузільйон хоче останній поцілунок. Валенсьєн хоче його виконати, але непомітно в павільйоні.

Руссільйон і Валенсьєн співають ще одну зі своїх розкішних мелодій. Як це можливо, що Легар зміг створити стільки чудових мелодій для цієї опери?

Sieh dort den kleinen Pavillon – Beczala / Gfrerer

Главарі рятує Валенсьєна з компрометуючої ситуації

Синопсис: Негус бачить, як двоє заходять у павільйон. З’являється Зета і хоче провести зустріч в павільйоні. Негус попереджає його, що всередині знаходиться Руссільйон з дамою. Можливо, це та сама таємнича заміжня жінка! Зета негайно замикає двері павільйону. Його цікавість настільки велика, що він заглядає в замкову щілину… і бачить свою дружину. Він хоче виламати двері. Тим часом втручається Негус, і Ганна Главарі виходить з павільйону, щоб врятувати Валенсьєна. Зета повністю розгублений, а Данило, який стояв поруч із Зетою, раптом приревнував Ганну до іншого чоловіка. Ганна бачить його ревнощі і тріумфує. Данилові досить. Він просто хоче піти і піти до Максима.

Фінал Акт ІІ – Гардінер/Скогус

ВЕСЕЛА ВДОВА ACT III

Синопсис: У палаці Ганни Главари. На честь Данила Главарі найняла гризетів, які танцюють канкан.

“Ja, wir sind es, die Grisetten”

Знаменитий дует “Lippen schweigen “

Синопсис: Данило і Зета читають термінову телеграму від міністра: “Якщо главарські мільйони не залишаться в країні, існує загроза національного банкрутства”. Побачивши Ганну, Данило хоче заборонити їй виходити заміж за Руссільона. Ганна розповідає їй справжню історію павільйону, і Данило відчуває полегшення. Вперше він показує їй свою прихильність.

Ще одна відома, безсмертна мелодія історії оперети. Легар був здивований популярністю мелодії “Губи мовчать”. У першій версії це була просто наспівна мелодія, і тільки в наступному році до неї був доданий текст.

Lippen schweigen (1) – Güden/Grunden/Stolz

У наступній версії ми чуємо Елізабет Шварцкопф, яка співає напрочуд елегантно, а Вехтер – справжній Данило:

Lippen schweigen (2) – Schwarzkopf/Wächter/Matacic

Пропонуємо послухати цікавий аудіодокумент 1906 року. Це запис із співаками Луїсом Трейманом та Міцці Гюнтером, Данилом та Ганною з “Першої веселої вдови”. Цей запис був зроблений роком пізніше і, ймовірно, показує, як звучала оперета в той час. Вона сильно нагадує водевіль і, очевидно, була менш оперною, ніж у наш час.

Lippen schweigen (3) – Treumann / Günther

Синопсис: До них приєднується Зета, і Данило може оголосити, що Главари не вийде заміж за Русільона. Зета дуже задоволена, але тут знову з’являється вентилятор. Зета складає 2 і 2 разом і розуміє, що це віяло його дружини. Він повідомляє дружині, що вони тепер розлучені і пропонує Ганні врятувати його батьківщину. Вона змушена його розчарувати, адже за заповітом чоловіка вона втрачає гроші, отримані при одруженні. Настрій Данила несподівано покращується, і він каже Ганні спокутне “Я тебе кохаю”. Так Ганна розуміє, що вона потрібна йому не заради грошей. Вона посміхається і додає, що за заповітом гроші належать… майбутньому чоловікові. Вони падають в обійми один одному. Валенсьєна просить чоловіка прочитати на звороті віяла. Зворушений, він читає: “Я – добропорядна дружина”.

І ось вони вдвох впадають в обійми;

“Я поважна дружина”;

Весела вдова Франца Легара – путівник по опері та Зміст