Чарівна флейта Моцарта – путівник по опері та Зміст

Онлайн-гід по опері ЧАРІВНА ФЛЕЙТА

Моцарт закінчив твір у вересні 1791 року, року своєї смерті, а в листопаді вже був прикутий до ліжка і 5 грудня помер. Неможливо уявити, що ця чудова опера була написана в тіні його смерті. Чарівна флейта” стала найчастіше виконуваною оперою з усього репертуару в 20 столітті і її популярність не переривається.

 

 

 

 

Зміст

♪ Коментар

♪ Синопсис

♪ Акт I (Сцена в долині, Сцена обшуку)

♪ Дія II (Сцена в храмі/Трія-сцена)

♪ Рекомендації щодо запису

 

 

 

 

[sc_fs_multi_play=’av-2rxbyc’]

Прем'єра

Відень, 1791

Лібрето

Емануеля Шиканедера, за мотивами збірки казок Крістофа Мартіна Віланда (в тому числі казок Августа Якоба Лібескінда).

Головні ролі

Таміно, Принц - Сарастро, Глава ордену - Королева ночі, Королева і мати Паміни - Паміна, Принцеса - Папагено, Продавець птахів - Моностатос, Наглядач в храмі Сарастро.

Рекомендація до запису

EMI, Гундула Янович, Микола Гедда, Вальтер Беррі, Лючія Попп та Готлоб Фрік під диригуванням Отто Клемперера та оркестру і хору філармонії.

 

ДО БІОГРАФІЇ МОЦАРТА

 

 

 

 

 

 

 

Лібрето

Історія про чарівну флейту заснована на збірці казок поета на ім’я Віланд. Ці казки були популярні за часів Моцарта, а Віланд був одним з улюблених авторів батька Моцарта. Емануель Шиканедер, театральний антрепренер і друг Моцарта, створив з них лібрето, але також вплів в сюжет “Чарівної флейти” інші історії і власні ідеї. Інтерпретація твору довгий час була предметом дискусій. Існує небагато коментарів Шиканедера і Моцарта щодо цього лібрето з його численними алюзійними сюжетами. Різні джерела лібрето та відсутність коментарів авторів Моцарта і Шиканедера роблять інтерпретацію поеми “Чарівна флейта” складною і тому фахівці досі сперечаються про правильну інтерпретацію.

Про те, як саме трактувати поему “Чарівна флейта”, читайте далі;

 

Загадка інтерпретації “Чарівної флейти”

Оригінальна казка описує королеву як добру фею, а Сарастро – як злого демона. Найбільше питання інтерпретації полягає в переломі сюжету від першої до другої дії, де королева раптово стає безликою, а Сарастро – фігурою світла. Саме вона в першій дії посилає трьох хлопчиків показати Таміно дорогу до Паміни. Однак у другій дії троє хлопчиків підкоряються своєму заклятому ворогу Сарастро і ведуть Таміно на ритуал ініціації. Чому Моцарт і Шиканедер змінили сюжет? Ймовірно, причину слід шукати в темі масонства. Для такого ходу думок треба знати, що померлий чоловік королеви передав владу (символом якої є коло сонця) Сарастро, а не своїй дружині. Чому? Тому що не довіряв їй? Цей аспект можна переосмислити на політичну ситуацію часу написання “Чарівної флейти”. Справа в тому, що за рік до початку роботи над “Чарівною флейтою” помер імператор Йосиф ІІ, освічений, мистецтволюбний монарх і покровитель Моцарта. Скіпетр перейшов до Леопольда, який скасував деякі реформи Йосифа ІІ і був байдужим до мистецтва. Таким чином, “Чарівну флейту” можна трактувати так, що імператорську корону мав отримати не природний спадкоємець влади (Леопольд, відповідно Королева Ночі), а найздібніший (Сарастро). Таке трактування набуває додаткового колориту, оскільки Леопольд помер через рік після прем’єри “Чарівної флейти”. Причина смерті не з’ясована. У багатьох випадках підозрювали отруєння масонами. Цікаво, що в рецензіях преси на “Чарівну флейту” в тижні після прем’єри немає жодних коментарів про масонство.

Про масонство у фільмі “Чарівна флейта” не згадується;

 

Тема масонства

Моцарт вступив до віденської ложі у 1784 році і таким чином став братом по ложі Емануеля Шиканедера. Моцарт був активним братом ложі і знав її ритуали. Він ототожнював себе з посланням масонів, на яке вплинуло Просвітництво, в якому людина повинна пройти процес очищення, в якому світло (Сарастро) перемагає темряву (Королеву ночі). Мораль фінального приспіву “Сила перемагає і вінчає своїми нагородами, краса і мудрість – вічним вінцем” майже дослівно відповідає моральному тексту масонів. Щоб підкреслити важливість цієї теми, ми чуємо три знамениті акорди на самому початку, як вступну фанфару в Увертюрі. Число “три” відіграє важливу роль в цій опері і ми ще не раз повернемося до цього числа, яке має важливе значення в масонстві (У Помпеях Моцарт знайшов натхнення для Храму Сарастро, коли йому було 12 років)

 

 

Жанр

Формально “Чарівну флейту” можна віднести до німецького Singspiel. Основними ознаками цього жанру були розмовні діалоги (на відміну від супроводжуваних речитативів в опері) і вибір тем з казкового світу (на відміну від історичних тем в опері). Протягом десятиліть зінгшпіль був домінуючим жанром у німецькомовних країнах. Але “Чарівна флейта” також сповнена контрастів. У цій опері Моцарт написав серйозні сцени поряд з комічними, народну музику поряд з важкими колоратурними аріями та музику бельканто поряд з німецьким зінгшпілем.

 

Історія та прем’єра

Моцарт розпочав роботу над “Чарівною флейтою” навесні 1791 року, перервав її в липні і за короткий час написав “La clemenza di Tito”, а потім завершив Твір протягом декількох тижнів у вересні 1791 року. Прем’єра відбулася 30 вересня в Шиканедерському театрі на Відені Невістка Моцарта Йозефа Хофер співала партію королеви, Моцарт диригував, а Шиканедер виконував партію Папагено. “Чарівна флейта” мала великий успіх і була виконана двадцять разів за один сезон. Моцарт відвідав багато вистав у жовтні і був задоволений, що після довгого часу зміг відсвяткувати черговий публічний успіх своїм твором. У листопаді він вже був прикутий до ліжка і помер 5 грудня.

В.А. Моцарт помер у листопаді;

“Усе, що я знаю про нього, – це те, що він зробив;

 

 

 

 

 

 

 

Три акорди увертюри

На самому початку ми чуємо три знамениті акорди, як вступні фанфари. Число три відіграє важливу роль в цій опері і в розділі про зальну арію Сарастро ми поговоримо про це важливе число в ритуалах масонів.

Увертюра до “Чарівної флейти” не є типовою оперною прелюдією. Власне, слухачі того часу очікували б веселого забігу мелодій опери, але Моцарт дає нам зрозуміти увертюрою, що слухач може очікувати “велику оперу”, яка є бурхливою, але в якій порушуються серйозні теми.

Ouvertüre – Muti

 

Паміно переслідує змія.

Синопсис: Таміно, принц, загубився в скелястому ландшафті. Він шукає Паміну. За ним вже деякий час слідує змія, і він падає від виснаження. Три дами вбивають змію і рятують Таміно від смерті. Вони були послані королевою, щоб захистити Таміно. Вони сперечаються про те, кому з них дозволено залишитися з непритомним красенем. Врешті-решт вони йдуть разом, щоб повідомити королеві про його присутність.

Таміно – молодий, шукаючий чоловік. Zauberflöte – це про його дозрівання. Змія може бути витлумачена символічно як спокуса. Спочатку передбачався лев. Але через близькість до імені правлячого короля Леопольда побоювалися цензури. При всій небезпечності тварини, Паміно не вирізняється вдалою фігурою героя. Спочатку він кричить про допомогу, потім непритомніє і його рятують жінки…

Три Дами (знову 3) також не дуже добре виглядають після порятунку, незабаром вони сваряться про те, кому дозволено залишитися з Паміно. Сварку час від часу зловтішно коментують балакучі дерев’яні духовики.

Ми чуємо початкову сцену у версії Зальцбурзького фестивалю з трьома симпатичними дамами, одягненими в костюми лоден.

Zu Hilfe

 

Друга версія з розкішним акторським складом трьох Дам з Елізабет Шварцкопф, Крістою Людвіг та Маргою Хьоффген у знаменитому записі Клемперера.

Zu Hilfe – Klemperer

 

Знаменита арія Папагено

 

Синопсис: Коли Паміно прокидається, з’являється ловець птахів Папагено. Він прямує, щоб доставити замовлених птахів королеві ночі.

Папагено – казковий персонаж, який здається наполовину птахом, наполовину людиною. Він уособлює собою просту людину з народу. Все в ньому народне. Його вірші написані простою строфічною формою, а такі слова, як “хейса хопсаса”, підкреслюють народність. Для багатьох справжньою зіркою опери є Папагено, який відрізняється порцією дотепності від смертельно серйозного Таміно.

 

Герман Прей був знаменитим Папагено. Він розділив глядачів на два табори, одні знаходили його виступи смішними і чарівними, інші – досить приязними.

Дер Фогельфангер бін і – Прей

 

Вальтер Беррі був разом з Еріхом Кунцем найвідомішим папагено після війни. Обидва були віденцями за походженням.

Der Vogelfänger bin ich ja – Berry / Böhm

 

Знаменита портретна Арія

 

Синопсис: Таміно хоче зустрітися з таємничою королевою, а Папагено каже йому, що її ніхто ніколи не бачив. А ще він стверджує, що вбив змію. У цей момент повертаються дами і запечатують рот брехливого Папагено замком. Вони показують Паміно фотографію Паміни, дочки королеви, після чого Паміно відразу ж закохується в неї.

Моцарт не робив з великої арії Таміно шоу-п’єси. Вона вимагає ліричного, ніжного голосу, що втілює благородне кохання, стриманого супроводу оркестру. Моцарт і Шиканедер зображують невпевненого в собі юнака, який вперше переживає почуття кохання. Так Таміно двічі запитує “Soll die Empfindung Liebe sein?” (Чи може це почуття бути любов’ю?) і не встигає він вимовити слова з наголосом, як кларнет і фагот вже дають йому відповідь. У такому ж ритмі Таміно співає “Ja, ja”

Незважаючи на серйозну формальну побудову арії, в ній не бракує гумору. Подивіться на цей уривок, де Моцарт і Шиканедер дозволяють Паміно запитати, що йому робити з дівчиною. Паміно, недосвідчений у спілкуванні з жінками, двічі заїкається: “Was wurde ich? ” (Що б я зробив?). Після довгої паузи, під час якої співак і оркестр, здається, гарячково міркують, йому спадає на думку рятівна ідея: мабуть, обійнятися було б правильно.

Для багатьох людей ім’я Вундерліх є синонімом ролі: Таміно в “Чарівній флейті” Моцарта. Про передчасну смерть цього талановитого співака написано багато. Його досягнення у повному записі творів Бьома по праву вважається неперевершеним. Послухайте цю арію з цього повного запису. Його ліричний тенор теплий і багатий, він чудово тече. Друга партія експресивна і легко піднімається у вищі регістри.

Dies Bildnis ist wunderschön – Wunderlich (1)

 

Микола Гедда був чудовим співаком Моцарта. Його арія досконала за дикцією, але дещо менш пристрасна, ніж у виконанні Вундерліха.

Dies Bildnis ist wunderschön – Gedda (2)

 

 

 

O zittre nicht – перша велика арія Королеви ночі

 

Синопсис: Три дами розповідають Паміно, що злий священик Сарастро тримає Паміну в полоні. Таміно розгніваний, і три дами доручають Паміно врятувати принцесу. Паміно з ентузіазмом погоджується, і тут з’являється Королева Ночі. Вона нарікає на своє становище і обіцяє принцу руку своєї дочки, якщо він звільнить її”.

Моцарт написав таку сценічну інструкцію при появі Цариці ночі: “Гори розступаються, і театр перетворюється на розкішну палату. Цариця сидить на троні, прикрашеному прозорими зірками”.

В Allegro maestoso речитативу музика Моцарта одразу дає зрозуміти, що Цариця ночі – могутня жінка. Вона починає з відрепетируваною естетичною неквапливістю. Співаючи хроматичний низхідний рух (ihr ängstliches Beben, ihr schüchternes Streben), вона пояснює Таміно своє нещастя.

У наступній арії, яка переходить у мажорну тональність, вона наказує Таміно звільнити її дочку. Довгими колоратурами (ланцюжки шістнадцятих нот колоратури протягом п’яти тактів) вона співає про подальше любовне щастя принца. При цьому сама співає в екстазі: фігури стаккато, колоратурні ланцюжки (з високим фа в якості останньої ноти) і трель звучать одна за одною, щоб переконати Таміно взятися за небезпечну рятувальну операцію. Громові звуки завершують цей вражаючий твір.

Діана Дамрау була найвідомішою королевою протягом декількох років. У 2010 році вона заспівала їх востаннє. Цікава причина, з інтерв’ю FAZ: “Королева” – це абсолютний вид спорту високих досягнень. Справа не тільки у висоті. У цих аріях, з їх чистотою, абсолютно без портретів, ти чуєш все, якщо щось не виходить, ти відразу все чуєш. І чим старше я стаю, тим більше часу потрібно моєму організму на регенерацію. Через ці зусилля і через те, що мій календар ставав все більш насиченим, я вирішила більше не співати “Queen”.

O zittre nicht (1) – Damrau

 

Вражаюча постановка з Наталі Дессей.

O zittre nicht (2) – Dessay

 

Чарівний квінтет – Паміно отримує Чарівну флейту

 

Синопсис: Королева знову зникає. Знову з’являється Папагено, він хоче, щоб три дами забрали у нього замок. Дами звільняють його від замка і призначають слугою Таміно, щоб він допоміг звільнити Паміну. Вони дають Таміно чарівну флейту, а Папагено – глокеншпіль (щось на зразок курантів). Обидва інструменти служать для того, щоб на місці змінювати свідомість людей і тварин.

 

Для цієї сцени Моцарт написав прекрасний квінтет з Папагено, Таміно і дамами. Папагено благає дам з “Хм!” забрати у нього замок. Моцарт із задоволенням акомпанує це “Хм!” фаготом в унісон.

Інтерпретація зі сновидінням із запису Клемперера.

Хм! Hm! Hm! Hm! – Гедда / Ягода / Шварцкопф / Людвіг / Хьоффгерн

 

Синопсис: Паміна зв’язана в палаці Сарастро. Мавр Монастатос зірвав її спробу втечі і хтиво наближається до неї. У цей момент з’являється Папагено. Мавр і птахолов приймають один одного за диявола і тікають.

Кумедна постановка цієї сцени з телевізійного запису.

Du feines Täubchen

 

 

Красивий дует Паміни та Папагено

Синопсис: Але незабаром Папагено каже собі, що є чорні птахи, чому не може бути чорних людей? Тож Папагено повертається. Він розповідає Паміні про принца Таміно, який любить її і знаходиться на шляху до її визволення.

За всю оперу ми не чуємо любовного дуету між Паміною і Таміно. Можливо, драматургія не дозволяла цього зробити. Моцарт написав для цієї сцени прекрасний дует Паміни і Папагено, і він дивно звучить як любовний дует, в музиці якого можна почути пульс двох сердець. Навіть Папагено перевтілюється на мить у серйозного персонажа, і представляє, так би мовити, свою авантюрну супутницю. Бетховен, який дуже цінував “Чарівну флейту”, був настільки захоплений, що написав варіації на цю прекрасну п’єсу.

Ми послухаємо особливо красиву інтерпретацію від Уолтера Беррі та Гундули Янович, чиї два голоси чудово поєднуються.

Bei Männer, welche Liebe fühlen

 

 

Таміно досягає храмового району

Синопсис: Тим часом Таміно прибув до храмового кварталу. Троє хлопчиків, які допомагають йому порадами під час його пригоди, застерігають його від непохитності, терпіння і мовчазності

Для цієї сцени трьох хлопчиків Моцарт написав веселу, але гідну музику, яка веде слухача в новий світ. На жаль, в оперному театрі “Трьох хлопчиків” часто співають жінки, хоча Моцарт писав цю неземну музику явно для голосу хлопчиків.

Zum Ziele führt – Wiener Sängerknaben

 

 

Фінал першої дії опери “Чарівна флейта”

Музику фіналу Моцарт написав наскрізь. Багато фахівців вважають цю частину опери найбільш прозорливою, оскільки вона передбачає форму музичних драм Пуччіні та Вагнера. З цією метою він написав найдовший з написаних ним речитатив, який несе в собі вирішальну частину сюжету.

Синопсис: Таміно хоче проникнути до храму, але його лякають назад невидимі голоси. З’являється старий священик, і Таміно розмовляє з ним. Він підтверджує, що Паміна була викрадена Сарастро. Але він також пояснює, що Таміно був введений в оману. Таміно продовжує і дізнається від невидимих голосів, що Паміна все ще жива.

Wie stark ist nicht dein Zauberton – Araiza

 

Синопсис: Він чує дзвін курантів і поспішає до Папагено. Він тікає разом з Паміною, і вони потрапляють до рук Моностатоса. Папагено дотепно грає на курантах, і Моностатос та його воїни зачаровуються.

Schnelle Füsse, rascher Mut / Битва

 

 

Дивакуватий дует Сарастро та Паміни

Синопсис: Раптом барабани і труби сповіщають про прибуття Сарастро, який з’являється з помпою. Паміна кидається до його ніг і зізнається у спробі втечі, що хотіла врятуватися від залицянь Моностатоса.

Коли Паміна помічає прихід Сарастро, вона шипить Папагено, щоб той завжди говорив правду. Але перше, що Паміна говорить Сарастро – відверта брехня (вона стверджує, що втекла тільки через залицяння Моностато). Дует цих двох продовжується дисгармонійно: Сарастро кілька разів перебиває даму, а Паміна намагається намилити літнього кавалера (“Für mich klingt der Name meiner Mutter süß”; “Для мене ім’я моєї матері солодке”). Той реагує на це різко і вимовляє відому жінконенависницьку фразу: “Und ein stolzes Weib! Ein Mann muss Eure Herzen leiten, denn ohne ihn pflegt jedes Weib aus ihrem Wirkungskreis zu schreiten” (І горда жінка! Чоловік повинен керувати твоїм серцем, бо без чоловіка жінка не виконала б свого призначення в житті!) Сарастро – постать світла в цій опері, але йому притаманні і складні риси. Ця неоднозначність характерів робить історію цієї опери захоплюючою і завжди приваблює нові інтерпретації в постановці.

Herr ich bin zwar Verbrecherin – Ziesak/Moll

 

Синопсис: Сарастро проявляє милосердя, прощає Паміну і карає Моностатоса. Але він розлучає Паміну з Папагено і Таміно, так як вони спочатку повинні пройти випробування, щоб бути прийнятими в коло присвячених. Всі хвалять мудрість Сарастро.

 

 

 

 

 

 

 

 

У храмі – ритуальна молитва О Ісіді та Осірісу

Синопсис: У залі зібралися Сарастро і жерці і чекають Таміно. Сарастро оголошує, що Таміно одружиться з Паміною після проходження випробувань. Старий жрець попереджає, що важкі випробування можуть коштувати Таміно життя. Всі просять допомоги Богів у проходженні випробувань.

Другу дію відкриває хоральна прелюдія. І знову Моцарт починає цю увертюру з 3-х акордів.

Marsch der Priester

 

Ця церковна сцена характеризується чергуванням регента і хору. Інструментарій та низькі ноти надають музиці похмурого, але теплого тону. Вона написана в тональності фа мажор, яка у творчості Моцарта означає недоторканий світ і добрих пастирів.

Послухайте цей ритуальний церковний обряд у виконанні благородного, виразного голосу Рене Папе в ролі Сарастро. Папе є одним з провідних басових голосів з початку 21-го століття.

O Isis und Osiris – Pape

 

Синопсис: Настав час першого іспиту. Папагено боїться. Щоб підбадьорити його, жерці обіцяють йому папагену, якщо він складе іспит. Вони входять до храму. Тут з’являються три Дами і попереджають двох, що в Сарастро на них чекає смерть.

 

Wie? Wie? Wie?

Ці погрози не проходять безслідно для Папагено, але Таміно відмахується від них як від “жіночої балаканини” (“tittle-tattle of women”), якою він показує себе ревним учнем чоловічої ліги.

Wie? wie? Wie? ?

 

Синопсис: Таміно не дає себе відкласти, а священики відлякують трьох дам. Перше випробування пройдено. У саду Сарастро Моностатос підходить до сплячої Паміни.

У цьому короткому фрагменті тексту йдеться про відчай мавра: “Ist mir denn kein Herz gegeben, bin ich nicht aus Fleisch und Blut?” (“Невже мені не дано серця, невже я не з плоті і крові?”); але музика смачно насміхається над гротескним персонажем.

Alles fühlt der Liebe Freuden – Peper

 

Синопсис: Коли Моностатос хоче її поцілувати, з’являється Королева Ночі. Моностатос ховається і підслуховує розмову. Цариця ночі дізнається, що сталося з Таміно, і обурюється. Вона розповідає Паміні, що її покійний чоловік передав Сарастро Сонячне Коло і таким чином отримав владу. Вона просить дочку вбити Сарастро і викрасти у нього сонячне коло.

 

Der Hölle Rache – die berühmte Rache Arie der Königin der Nacht

Синопсис: Королева зникає, а Монстос, що повернувся, переслідує Паміну, з’являється Сарастро і проганяє Моностатоса. Королева ночі дізнається, що Таміно намагається приєднатися до кола Сарастро, замість того, щоб звільнити її дочку Паміну з його рук. Вона обурена. Вона розповідає Паміні, що її покійний чоловік передав Сарастро Сонячне Коло і таким чином отримав владу. Вона наказує дочці вбити Сарастро і викрасти сонячне коло.

Цю арію часто називають “арією помсти”. Вона приправлена вбивчими труднощами і виводить голос на крайні області голосового діапазону. Висока нота фа – найвища нота, яка встановлена в оперному репертуарі. Фінал – знову речитативний пасаж, позначений ненавистю.

Співачкою прем’єри стала невістка Моцарта Йозефа Хофер. Кажуть, що Хофер мала особливо рухливий голос з яскраво вираженим високим регістром. Тож Моцарт написав цю арію саме для неї.

Ми почуємо дві чудові інтерпретації королеви від провідних інтерпретаторів своїх поколінь.

Почнемо з, мабуть, найкращої версії, інтерпретації Едди Мозер із Саваллішського запису. Ми чуємо, як королева кипить від гніву. Стаккато спалахують драматично, як в жодній іншій інтерпретації.

Der Hölle Rache (Арія помсти) (1) – Мозер

 

Діана Дамрау, (можливо) найкраща королева свого покоління.

Der Hölle Rache (Арія помсти) (2) – Damrau

 

 

 

Велика арія “In diesen heilgen Hallen”

Синопсис: Паміна відмовляється від плану матері і говорить про це Сарастро. Сарастро обіцяє їй не мстити матері.

Ця знаменита арія написана в простій строфічній структурі, витримана в повільному, поважному темпі і складена простими акордами струнних. Мі мажор – світлий і теплий. Басову партію співака супроводжують арабески у дерев’яних духових. Шиканедер написав один з найблагородніших своїх текстів, а Моцарт додав прекрасну мелодію.

Ми почуємо це знамените аріє у трьох інтерпретаціях.

Курт Моль співає “Сарастро” з тією теплотою, з якою батько звертається до доньки. Тож у відзнятому записі Паміна тулиться, як кошеня до його грудей. Записи Молла досі вважаються еталонними.

In diesen heil’gen Hallen – Moll

 

Голос Рене Папе називають “чорним діамантом”. На цьому записі з Метрополітену ви можете почути, як він співає арію Сарастро англійською мовою. І дійсно, Папе звучить як проповідник методистської церкви з півдня.

In diesen heil’gen Hallen – Pape

 

Фуртвенглер назвав голос Фріка “найчорнішим з усіх басів”, його тембр дійсно робить інтерпретацію вражаючою, хоча вона не така мелодійна, як у Молла чи Папе. Ця інтерпретація залишає враження, що Паміна була ще більш налякана після цієї арії, ніж до неї.

In diesen heil’gen Hallen – Frick

 

 

 

Три хлопчики з’являються на повітряній кулі

 

Синопсис: Таміно і Папагено ведуть на чергове випробування. З’являється потворна стара жінка і хоче показати їм дорогу назовні. Коли Папагено заговорює з нею, її відлякують священики. Вони змушені мовчати. Троє хлопчиків з’являються знову і повертають двом їхні інструменти.

Ця сцена була однією з найяскравіших на прем’єрі у Відні. Троє хлопчиків з’являються на повітряній кулі – сценічній машині. Крім рухомої змії, машина була однією з технічних атракцій на прем’єрі.

Seid uns zum zweitenmal willkommen

 

Ach ich fühls – велика арія Паміни

Синопсис: Таміно із задоволенням грає на флейті, і з’являється Паміна, приваблена звуком. Коли вона звертається до нього, Таміно мовчить, і Паміна думає, що втратила любов Таміно. Вона не знає, що мовчання Таміно – це частина випробування.

Ця арія написана в глибоко сумній тональності соль мінор. Паміна повинна вміти проводити довгі фортепіанні лінії і формувати красиві фрази. Кожен вокал повинен бути проспіваний.оркестр починає повільним анданте з ритмом, схожим на похоронний марш. Аппозитурні ноти на “fühls” і “hin” у першому куплеті надають твору нескінченно болісного характеру, що контрастує з теплим високим сі-бемоль на “Liebe” другого куплету. Далі слідує дивовижно ностальгічне “Nimmer kommet ihr, Wonnestunden” (“Ніколи не прийдеш ти, години насолоди”).

У наступному уривку Таміна з недовірою запитує Таміно: “Хіба ти не відчуваєш туги за коханням? (Хіба ти не відчуваєш туги за моєю любов’ю?) і при слові “любов” високе “сі” звучить лише сумно і покірно. У пасажі “so wird Ruh im Tode sein” (о, повернись або дай мені померти) музика стає примарною і блідою. Безтілесні стрибки піанісімо вже ніби звучать з потойбіччя.

Ми чуємо дві інтерпретації цієї прекрасної і зворушливої арії.

Інтерпретація американського сопрано Барбари Бонні захоплює дух. Вона дуже лірична, незважаючи на швидкий темп.

Ach, ich fühls (1) – Bonney

Чуємо красиві високі ноти піанісімо (як у Кабальє!) у виконанні Анни Моффо.

Ach, ich fühls (2) – Moffo

 

 

 

Синопсис: Після проходження другого випробування Паміна намагається утримати Таміно від небезпек третього випробування. Але Таміно готовий зустріти останнє випробування.

Послухайте витончене тріо з Паміною, Таміною і Сарастро.

Soll ich Dich teurer nicht mehr sehen ?

Ще одна знаменита арія Папагено

 

Синопсис: Папагено був засланий в печеру через свою балакучість. Те, що його не допускають до ініціації, його не турбує. Йому б скоріше мати що-небудь випити, що-небудь поїсти і … маленьку дружину.

Папагено не знає вищих ідеалів, ніж поїсти, випити і самка. Хіба це не викликає до нього симпатії?

Про цей твір є гарний анекдот. Лібретист Шиканедер сам виконував роль Папагено. “Моцарт був уже дуже хворий, але хотів якомога частіше ходити до театру і брати участь у виставах. В одному з листів він повідомляє, що одного разу виконував в оркестрі глокеншпіль і цим налякав Шиканедера, який співав у ролі Папагено свою пісню “ein Mädchen oder Weibchen”; Моцарт взяв акорд, який не був призначений, і тим самим дав зрозуміти, що Шиканедер не сам грав глокеншпіль, як він давав привід думати. Але Шиканедер, запеклий імпровізований актор, вдарив рукою по дзвіночках і крикнув їм “Замовкніть”, чим дуже розсмішив публіку і Моцарта” (Джерело: Pahlen, Opernlexikon).

Послухайте Германа Прея в цій популярній арії.

Ein Mädchen oder Weibchen – Prey

 

Синопсис: У саду: Паміна все ще у відчаї. Паміна хоче накласти на себе руки, але троє хлопчиків кажуть їй, що Таміно все ще любить її. Тим часом два священики привели Таміно на останній суд. З’являється Паміна, яка хоче пройти випробування разом з принцом.

Таміна немов перевтілюється. Послухайте цей благородний дует.

Tamino mein, o welch ein Glück!

 

Синопсис: Двоє повинні пройти через печеру вогню і води. За допомогою флейти вони без особливих зусиль долають небезпеки і їх вітають голоси.

Wir wandelten durch Feuersgluten

 

Остання сцена Папагеноса – він знаходить свою Папагену

 

Синопсис: Папагено шукає свою Папагену. Він не хоче більше жити без неї. 3 хлопчики нагадують йому про його карильйон, і Папагена справді з’являється. Вони падають в обійми один одному.

Після того, як 3 хлопчики змогли запобігти другому самогубству, Шиканедер отримує приголомшливу арію Моцарта для своєї останньої сцени. Папагон та його Папагено співають цей короткий, але неймовірно ефектний твір, як дві курки.

Спочатку з англомовної версії фільму:

Pa-Pa-Pa-Pa-Papagena

 

і друга версія з Бріном Терфелом та приголомшливою Сесілією Бартолі.

Pa-Pa-Pa-Pa-Papagena – Terfel / Bartoli

 

Фінал

Синопсис: Моностатос об’єднав сили з Королевою Ночі, щоб звільнити Паміну. Але Сарастро громом і блискавкою проганяє її у вічну ніч. На сході сонця Паміну і Таміно приймають в коло присвячених в храмі.

Nur Stille … Die Strahlen der Sonne

 

Цю оперу Моцарт створив у рік своєї смерті. Він закінчив твір у вересні 1791 року. У жовтні він відвідав багато вистав і був задоволений тим, що після довгого часу зміг відсвяткувати глядацький успіх ще одним твором. У листопаді він вже був прикутий до ліжка і 5 грудня помер. Неймовірно, що ця опера була написана в тіні смерті.

І це було не просто так, а в тіні смерті;

 

Рекомендація до запису

 

EMI, Гундула Яновіц, Ніколай Гедда, Вальтер Беррі, Люсія Попп та Готлоб Фрік під керівництвом Отто Клемперера та оркестру і хору філармонії.

Пропонуємо вашій увазі відеозапис;

 

 

Пітер Лутц, “Опера зсередини”, оперний онлайн-гід по опері Вольфганга Амадея Моцарта “Летюча миша”.